Про моє нове Volvo, або Чому ми відмовляємося вчитися!

Знаєте, я хочу Volvo. Не тому, що це якась особлива марка, не тому, що я маю якісь особливі переконання щодо будь-яких марок машин, не тому, що я про це багато думала. А ось так. Одного прекрасного дня я зрозуміла, що хочу Volvo. Не купити, не виграти, не отримати. А просто мати Volvo. І байдуже, як воно з’явиться.

Днями пізніше я подумала, а чому б не подивитися рекламу Volvo і не вирішити, яке саме Volvo буде моїм. І знаєте що? В рекламі Volvo, і, як пізніше виявилося, в рекламі інших марок машин, сама машина з’являється в кадрі може 10-15% часу. Все інше зовсім не про машину.

В жодній з реклам машин ви не почуєте фраз “Наша машина має колеса”, “Вона їздить”, “Вона має капот і двері”, “Вона помальована”, “Вона - це засіб пересування по місту по дорогах”. Ви ніколи не почуєте і не побачите це в рекламі машини.

В рекламі будівельних компаній і їхніх будинків, ви ніколи не побачите, як будують будинок, яка цегла використана, яким краном її туди доставляли, які щасливі будівельники в касках створили цей об’єкт.

В рекламі парфумів ви ніколи не побачите складників парфумів: ніколи не покажуть вам, з яких хімічних речовин складається вміст баночки.

Чому ж тоді в рекламі мобільних аплікацій ви зазвичай 100% часу розказуєте про мобільні аплікації? Чому в рекламі розробки вебсайтів ви показуєте вебсайти? Чому в рекламі створення софта ви розказуєте про те, з яких складників робиться софт?

Чому ви не вчитеся з того, що оточує вас щодня? З прикладів, які успішно десятиліттями використовують концерни, які заробляють мільярди на продажах машин, квартир тощо. Чому наші айтішні голови такі законсервовані на експертизах, технологіях, технічних ківордах?

Чому ми продовжуємо розказувати, що в наших машинах круглі колеса? Що вони кругліші, ніж в сусіда. Що таких круглих коліс не буває. Чому ми продовжуємо говорити про те, що наша машина вміє їздити, що в неї є різні швидкості, і що ми вміємо їх перемикати?

Чому ми не вистромимо голову з піску і не почнемо говорити про те, що справді важливе?

Чому ми не використаємо досвід інших ринків, інших розвинених сервісів, продуктів, і не послухаємо, а як насправді це має працювати?

А насправді - треба вилізти зі свого підвалу, де ви циркулем міряєте округлість ваших коліс, де ви зациклилися на тому, яка прекрасна ваша машина, і подивитися, а яку зміну ваша машина робить людям, які нею користуються. Яку допомогу ви надаєте, коли дозволяєте вашим клієнтам користуватися вашою машиною. Який комфорт ви забезпечуєте, яку емоцію викликаєте, яку проблему вирішуєте, який настрій створюєте. Як служить ваш сервіс чи продукт для того замовника, якого ви собі обрали. І це ви маєте показувати в своїх матеріалах. Це ви маєте кричати в усіх каналах комунікації, які ви обрали. Це ви маєте транслювати назовні, щоб ті люди, яким треба рішення цієї проблеми, які хочуть отримати ці емоції, які хочуть почуватися так, як, ви обіцяєте, вони будуть почуватися користуючись вашими послугами, - щоби вони прийшли по це до вас.

Хтось з вас може мені заперечити, буцімто це B2C, а в нас B2B. То я вас випереджу і скажу, в будь-якому випадку ми продаємо людям. Живим, емоційним людям, яким треба щастя, радості і позитивних емоцій.

Але в принципі, можете мене не слухати. Бо ваші ж колеса - найкругліші колеса в світі!

Гарного всім четверга. І бажаю вам відкривати ваші очі ширше!